- справджувати
- = справдити1) (здійснювати) to fulfil, to realize2) (бути гідним) to justify
справджувати надії — to justify hope
Українсько-англійський словник. - ИТФ "Перун". Вячеслав Бусел. 2009.
справджувати
Look at other dictionaries:
справджувати — ую, уєш, недок., спра/вдити, спра/вджу, спра/вдиш, док., перех. Запроваджувати, втілювати в життя, робити дійсним, реальним. || Виконувати, робити і т. ін. що небудь. || перех. і неперех. Своїми діями, вчинками і т. ін. відповідати чому небудь,… … Український тлумачний словник
справджувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
обманювати — юю, юєш, недок., обману/ти, ману/, ма/неш і розм. обмани/ти, маню/, ма/ниш, док., перех. 1) Словами, вчинками або діями вводити в оману кого небудь; обдурювати. || Казати неправду; брехати. || Не виконувати своїх обіцянок, порушувати, ламати… … Український тлумачний словник
справджування — я, с. Дія за знач. справджувати і справджуватися … Український тлумачний словник
справджуватися — ується, недок., спра/вдитися, спра/вдиться, док. 1) Запроваджуватися, втілюватися в життя, ставати дійсним, реальним; здійснюватися. 2) тільки недок. Пас. до справджувати … Український тлумачний словник
справдити — див. справджувати … Український тлумачний словник
виправдовувати — виправдувати, виправдати 1) (визнаючи кого н. невинним, правим, доводити це), оправдувати, оправдовувати, оправдати; вигороджувати, вигородити, вибілювати, вибілити, обіляти, обілити (визнавати невинним, приховуючи провину) 2) (що бути… … Словник синонімів української мови
здійснювати — 1) = здійснити (запроваджувати в життя план, задум, робити щось дійсним, реальним), реалізувати, зреалізувати, у[в]тілювати, у[в]тілити (зазв. зі сл. в життя , в дійсність ), виконувати, виконати, справджувати, справдити, вершити, прово[а]дити,… … Словник синонімів української мови
